Поленница для дров

Содержание

Как складывать дрова: способы. Поленница для дров

  • 8 Ноября, 2018
  • Разное
  • Тимошенко Михаил

Далеко не все дачи и загородные дома обогреваются посредством централизованного газового отопления. Некоторые хозяева намеренно отказываются от подобного способа поддержания комфортной температуры в помещениях зимой. Использование каминов и печек на дровах способствует экономии средств, созданию в доме атмосферы особого уюта. В данном случае абсолютно нестрашны экстренные отключения газа, горячей воды. Как складывать дрова в поленницу? Существует целый ряд способов, которые позволяют организовать хороший, надежный дровяник.

Плюсы создания дровяника

Потратив немного времени и сил на формирование поленницы, можно получить следующие преимущества:

  1. Постоянный доступ к обилию сухих дров. В правильно организованном дровянике несколько сыроватые чубуки обязательно дойдут до кондиции. У качественно просушенных поленьев эффективность горения заметно повысится. Будет возникать гораздо меньше неприятностей в ходе растопки печки или камина.
  2. Экономия свободных площадей. Компактная укладка поленьев дает возможность сконцентрировать значительные запасы на ограниченном участке. Напротив, хаотично разбросанные дрова создадут визуально объемную груду материала, в которой на деле окажется не так и много чубуков.
  3. Эстетическая составляющая. Грамотно уложенные поленницы служат украшением приусадебного участка. Творчески организованные дровяники становятся частью ландшафтного дизайна.

Оптимальные условия для хранения дров

Определяющими факторами при хранении дров выступают качественная вентиляция и сухость. Поэтому важно заранее определить площадку, где отмечается хороший дренаж атмосферных осадков. Место не должно быть склонным к формированию луж и застою воды в поверхностных слоях почвы. Учитывая сказанное, не стоит располагать чубуки непосредственно на голой земле.

Как правильно складывать дрова? Под нижним слоем должно иметься свободное пространство для качественного проветривания материала. Желательно организовать специальный подиум, используя доски, крупные жерди, уложенные с промежутками бетонные столбики, трубы, брусья, прочее.

Формируя дровяник своими руками, позаботьтесь о создании верхнего слоя, способного противостоять осадкам. Сбейте небольшой навес из подручных материалов либо прикройте чубуки материалом с гидроизоляционными свойствами. Как вариант, покройте дровяник крупными кусками толстой древесной коры.

Перед созданием поленницы дайте чубукам хорошенько вылежаться и просохнуть порознь друг от друга. Решение актуально при наличии материала свежей вырубки. Складывать влажные дрова стопками абсолютно нерационально. Чубуки непременно начнут подгнивать. Во время топки печки либо камина будет наблюдаться плохая отдача тепла и сильное задымление окружающего пространства. Чтобы оценить, насколько качественно просохли дрова, постучите поленьями между собой. Сухие чубуки издают отчетливый звонкий лязг.

Параллельная формация

Как складывать дрова? Простейший вариант – размещение чубуков штабелями. Стыкуйте поленья впритык, формируя послойную структуру. Отдельные стенки из дров должны соприкасаться торцами. Важно, чтобы соседствующие конструкции имели некоторый уклон по направлению вовнутрь. Не допускайте склонения стенок наружу. В ходе повышения высоты поленика при укладке заметно увеличится перекос. Стенки непременно станут рассыпаться в стороны, где не наблюдается опоры.

Желая достичь повышенной устойчивости, укладывайте одновременно несколько параллельных конструкций. В итоге получается экономичная формация, которая дает возможность уместить значительную массу чубуков на ограниченном клочке приусадебного участка.

Укладка «клеткой»

«Клетка» — распространенный способ укладки дров в поленницу. Принцип заключается в следующем. Формируется основа из чубуков, сложенных параллельно, вплотную друг к другу. Второй ряд выполняется перпендикулярно. Если все делать правильно, выходит крайне устойчивая конструкция, которая не нуждается в дополнительной опоре со стороны построек.

Обратите внимание: стопка из уложенных дров должна иметь высоту более полутора метров Желательно делать конструкцию даже несколько ниже. Лишь в таком случае будет отсутствовать вероятность разрушения дровяника. Наиболее ровные и массивные чубуки располагайте в основании формации. Стыкуйте дрова впритык, без лишних просветов. С течением времени древесина обязательно даст некоторую усадку, степень которой зависит от породы материала и содержания влаги. Неплотно соединенные чубуки способны разрушить конструкцию.

Купольный вариант

Как складывать дрова в дровнике купольным способом? Чтобы поленница приобрела своеобразные очертания стога сена, сложите чубуки полусферой. Формация выйдет по-настоящему компактной и устойчивой.

Расчистите почву до голого грунта и начертите правильный круг диаметром в несколько метров. Заложите пространство фигуры чубуками торец к торцу, оставляя незначительные зазоры. По центру расположите устойчивый шест. Вокруг такого стержня оставьте немного свободного пространства для достижения качественной вентиляции внутри конструкции.

Продолжайте укладывать дрова по кругу торцами в направлении центра кольца. Сформируйте несколько слоев. Внутреннюю часть поблизости шеста оставляйте пустой. Как вариант, свободно набросайте в образованное пространство мелких щепок. Ближе к верху сдвигайте кольцо из чубуков внутрь. Чтобы склонить поленья в нужном направлении, периодически укладывайте между слоями тонкие дощечки. Постепенно образуется купол, который замкнет необходимую формацию. Разобравшись, как складывать дрова, накройте поленницу отрезком водонепроницаемого материала.

Укладка дров в каркас

Возьмите деревянный поддон. По углам прибейте гвоздями либо зафиксируйте шурупами вертикальные стойки. Перемычки соедините поперечными ребрами жесткости, выполненными из деревянных реек. В результате получится своеобразный ящик, вытянутый вверх.

Как складывать дрова в полученный каркас? Вначале установите конструкцию в хорошо продуваемом ветром, защищенном от атмосферных осадков месте, например, под крышей уличного навеса. Внутрь параллельными рядами наложите чубуки. Заполните каркас сверху донизу.

Поленница у стены

Как складывать дрова впритык к стене капитального сооружения? На расстоянии нескольких метров вбейте попарно в почву четыре колышка. Последние будут отвечать за поддержание дровяника в устойчивом положении. Чтобы нижние чубуки не подвергались воздействию влаги, на земле уложите основу из кирпичей либо плоских камней. Дрова располагайте параллельно торцами к стене для создания хорошей опоры. Через каждые несколько рядов поленья перекладывайте поперечными тонкими рейками для повышения устойчивости конструкции. Высоту формации наращивайте, пока верхние чубуки не упрутся в стреху здания.

Поленница из старого шкафа

Неплохая идея – установка во дворе ненужного деревянного шкафа. Корпус старой мебели послужит надежной конструкцией для удержания поленьев. Внутри организуйте серию горизонтальных стеллажей. Задние и боковые стенки шкафа частично удалите, что позволит дровам качественно проветриваться и быстрее сохнуть. Дверцы можете украсить резными наличниками, прочими декоративными элементами, сделав дровяник более привлекательным для окружающих.

Складирование дров в кольцах

Дровяник получит необычный, интересный вид, если использовать в качестве удерживающей чубуки формы старые деревянные бочки, всевозможные кадки. Как вариант, переверните на бок строительные бетонные кольца. Внутренне пространство плотно заложите параллельно состыкованными поленьями. Дровяник получится хорошо продуваемым. Конструкция будет надежно защищать чубуки от влаги. Единственным сравнительным недостатком решения выглядит откровенно малая вместительность подобных каркасов.

В заключение

Аккуратно сложенная, сформированная интересным способом поленница радует глаз не только хозяину, но также вызывает удивление со стороны окружающих. Глядя на грамотно скомпонованную конструкцию, можно ощутить настоящее эстетическое удовлетворение. Воспользуйтесь полезными рекомендациями из нашей публикации, чтобы органично вписать сложенные чубуки в доступное на участке пространство. Берите на вооружение оригинальные идеи, вносите личные коррективы, и дрова всегда будут оставаться в полном порядке.

1. Древесина

Если бы у тебя был выбор и много лишних денег, ты бы, конечно, купил себе смесь кленовых, березовых и дубовых дров — хорошо высушенные, они дают наибольшее количество тепла. Но обычно выбирать не приходится, поэтому в твоей поленнице, скорее всего, окажутся береза и сосна. А немного осины пригодится для выжигания копоти из дымохода (сама она не коптит).

2. Сухость

Как говорится, сухие дрова — теплый хозяин. Древесина отлично сосет влагу из земли, поэтому в идеале поленницу нужно организовать на отмостке гаража или хозблока. Для пущей изоляции можешь подстелить под будущий склад пару деревянных поддонов (палет). Если с навесом трудности, то накрывай дрова пленкой или брезентом (покрывало не должно свешиваться до земли — дереву нужен свободный доступ воздуха).

3. Подпорки

По краям будущей поленницы выстрой башни из сложенных крест-накрест дров, по три полена в ряду (как будто собрался играть в дженгу). Это подпорки, которые не позволят поленнице расползтись. Выбирай для них дрова примерно одинакового размера и в каждом ряду оставляй по паре сантиметров от полена до полена, чтобы они хорошо проветривались.

4. Поленница

А теперь складывай дрова между опорными башнями. К аккуратным ровным рядам не стремись: во-первых, деревяшки сами найдут себе место, во-вторых, чем больше будет просветов и дырок, тем лучше они будут сохнуть и проветриваться. Ну и это, не мерзни.

Полезно знать

1. Лучшее место для поленницы — вдоль стены отдельно стоящего гаража или сарая, под навесом.
2. Для отопления небольшого утепленного бревенчатого дома в средней полосе России может хватить и 4–6 кубометров березовых дров на холодный сезон.

Способы укладки дров на участке: как сложить поленницу своими руками?

Перед началом зимнего сезона одним из самых важных дел является заготовка и складирование дров. Пожертвовать для них сараем рискнет не каждый. Это строение традиционно отводится для содержания домашней живности.

Единственный беззатратный и простой способ хранения дров на даче – поленница. В ней топливо хорошо просыхает и в любой момент доступно для использования. От владельца участка требуется немного – сложить поленья так, чтобы многорядное сооружение не завалилось и не портило внешний вид участка.

О различных способах укладки дров мы сегодня поговорим подробно и обстоятельно.

Варианты укладки дров на участке в поленницу

Общее правило складирования любого твердого топлива – сухо сверху и снизу. Поэтому поленницу приподнимают над поверхностью грунта, а ее верхний ряд накрывают материалом, непроницаемым для атмосферной влаги.

Все существующие способы укладки дров направлены на достижение устойчивости поленницы. Просто взять и сложить обрезки кругляка друг на друга нельзя. Поэтому не колотые дрова чаще всего складируют вместе с колотыми. Они не дают массиву рассыпаться. Вариант такой укладки мы видим на фото ниже.

Кругляк посередине, колотые чурки по краям – компактно и устойчиво

Если говорить о наиболее распространенных способах складирования, то следует назвать три варианта:

  • Штабель (дровины в рядах укладываются параллельно друг другу).
  • «Клеть» (каждый верхний слой дров укладывается перпендикулярно нижнему).
  • Круговой способ (чурки складывают в кольцевую поленницу).

Штабельное складирование не очень устойчиво. Поэтому данный способ требует наличия опорной стенки. В ее роли может выступить любая постройка (баня, сарай, гараж, дом).

Штабель, опирающийся на стену сарая, – самый простой вариант складирования дров

Укладывая дровины параллельными рядами, нужно создать небольшой уклон в сторону опорной стены для повышения устойчивости кладки. Самый простой способ – сортировать дрова так, чтобы более толстые их концы оказались снаружи. Другой вариант состоит в подкладывании под наружные торцы поленьев длинных деревянных реек-прокладок, создающих уклон.

Если штабель во дворе нужно сделать отдельностоящим, то для защиты дров от рассыпания используют деревянную полураму из досок.

Полурама однорядной поленницы не даст поленьям рассыпаться

Дровяная клеть устойчивее штабеля, поскольку обеспечивает лучшее сцепление. Для такого способа складирования обычно используют длинные чурки.

Нужно сказать, что укладка дров в поленницу – процесс не рутинный, а творческий. Многие дачники создают из деревянных чурок живописные конструкции, украшающие участок.

Немного фантазии и куча дров превращается в забавного лесовичка

Круглая поленница в виде домика с крышей

Не колотые поленья – оригинальный декоративный материал, идеально подходящий для ландшафтного дизайна.

Поленница в виде арки – украшение дачной зоны отдыха

Разместив дрова в закрытой конструкции типа «шалаш», вы получите качественно высушенное топливо и создадите красивую инсталляцию для мангальной площадки.

Для кого-то поленница – просто груда деревянных чурок. У человека с фантазией она превращается в упавшее дерево с желтыми листьями.

Эта удивительная картина-панно создана из обычных дров

Можно рисовать красками и кистью на холсте, а можно создать живописное «полотно», используя колотые дрова разной толщины.

Настоящему художнику для самовыражения достаточно двух кубометров топлива

Укладка дров по кругу формирует устойчивую поленницу и открывает хорошие перспективы для ее декорирования.

Ожившие дрова улыбаются своему хозяину

Некоторые любители дровяного зодчества создают интересные конструкции поленниц, напоминающие купол или стог сена.

Дровяной купол с «шапочкой» из поленьев для стока воды

Как сложить поленницу своими руками?

Аккуратно уложить дрова в штабель несложно. Главное внимание нужно уделить ровности площадки и первого «стартового» ряда. Более интересный и сложный вариант – круглая поленница. Мы рассмотрим процесс ее формирования пошагово:

Первый этап – выравнивание площадки и вычерчивание круга, по которому будут складываться поленья. Сделать его можно с помощью кола, вбитого землю и веревки, привязанной к нему. Прикрепив к ее концу острую щепку или кусок арматуры, на земле прочерчивают окружность.

Первый круг поленьев складывается в виде цепочки так, чтобы они соприкасались торцами.

Второй круг дров кладется в направлении, перпендикулярном первому. Так создается уклон, необходимый для устойчивости поленницы.

Можно сложить круглую поленницу в один ряд, но тогда внутри у нее останется много пустого пространства, и штабель будет неустойчив. Поэтому одновременно с внешним кругом ведут укладку внутреннего.

Общий принцип складирования при этом не меняется. Внутренний круг тоже должен иметь уклон внутрь поленницы. Для этого под торцы дров подкладывают тонкие деревянные плашки. Благодаря уклону поленница постепенно заужается кверху и приобретает форму стога сена.

В середину поленницы дрова можно складывать в произвольном порядке, заполняя образовавшуюся пустоту.

Нарастив «дровяной стог» до высоты 1,5 метра, можно приступать к формированию верхушки. Для этого поленья складывают горкой, соблюдая уклон от центра к краю.

Оптимальные размеры круглой поленницы: высота 2 метра при диаметре 3 метра.

В таком виде поленницу можно оставить на всю зиму, доставая из нее топливо по мере необходимости. Для лучшей защиты дров от намокания сверху мы рекомендуем водрузить «шапку» из соломы или уложить несколько кусков рубероида.

Как уложить дрова в круглую поленницу: пошаговый процесс и фото

Заготовка дров на зиму заключается не только в распиловке и колке. Важным и заключительным этапом является их правильное хранение , ведь от сырых поленец толку в холодную зиму будет мало. Дальше поговорим с вами о том, как уложить дрова в круглую поленницу.

Укладывали когда-нибудь дрова в круглую поленницу? ДаНет

Четыре причины использовать круглую поленницу на даче

Просто сложить дрова можно только тогда, когда есть специально оборудованный навес или сарай, в который не будет попадать снег и дождь. Во всех остальных случаях топливо должно быть уложено так, чтобы оно хранилось должным образом всю зиму. Поэтому, круглая поленница будет одним из оптимальных вариантов:

  • Не занимает много места – сложить кругом можно большое количество заготовок, а по площади это небольшой пятачок во дворе, как стог сена.
  • Практично – уложенные кругом полена не будут намокать, есть вентиляция воздуха, в теплое время года таким образом они хорошо просушатся.
  • Красиво – сложенные в стожок дрова выглядят аккуратно и необычно. Такую поленницу можно и украсить при помощи тех же дров.
  • Не нужно делать каркас. Полена в поленнице держаться за счет технологии их укладки.

На даче или загородном доме круглая поленница будет выглядеть как элемент ландшафтного дизайна.

Как правильно складывать дрова в круглую поленницу?

Сложить поленницу дров по такой схеме несложно. Главное соблюдать последовательность действий и плотно складывать полена друг к другу – это обеспечит устойчивость всей конструкции.

Что нам понадобится, чтобы красиво сложить поленницу из дров? Возьмите:

  • полиэтиленовую пленку или любой другой материал, но непромокаемый и не разлагающийся от влаги. Количество – по диаметру будущей поленницы;
  • веревка;
  • колышек.

Подготовительный этап:

  • расчистите землю на месте, где будут укладываться дрова: уберите мусор, немного выровняйте поверхность, если это нужно;
  • на грунт разложите пленку или заменяющий ее материал;
  • по центру вбейте колышек;
  • веревку привяжите к колышку и очертите круг нужного диаметра.

Теперь приступаем к тому, как сложить круглую поленницу:

  • по диаметру круга выложите полена – по длине, друг за другом. Следите за тем, чтобы дрова были на пленке, а не земле;

  • выкладываем второй ряд – один конец полена должен лежать на уже уложенной чурке, второй по направлению к центру будущей поленницы. Таким образом к центру будет создаваться небольшой уклон – он нужен для устойчивости;
  • по аналогии выкладываем ряды дальше, чередуя – через каждые 3-4 ряда выкладываем ряд по принципу самого первого;

  • внутреннее пространство поленницы заполняйте дровами – так и место будет использовано практично, и конструкция будет крепче;
  • по завершению выкладки рядов полена складываются, постепенно уменьшая диаметр круга – это крыша. Чурки нужно укладывать под углом к горизонтали, по принципу черепицы.

Дополнительно конусную кровлю можно укрыть камышом или соломой.

С тем, как сложить круглую поленницу разобрались, теперь о нюансах такой конструкции. Обратите внимание на следующее:

  • не рекомендуется выкладывать ряды выше, чем 1,5 метра – так конструкция будет менее прочной и неудобно будет доставать дрова;
  • если поленница вышла высокой, дополнительно можно по бокам вбить несколько столбов – это ее укрепит;
  • подложка для дров должна быть обязательно , иначе они быстро схватят влагу, а это большой минус для топлива.

>Видео: укладка поленницы копны

Подведем итог

Как укладывать дрова в поленницу? Способов несколько, но, если вы не хотите возится с каркасом или делать навес, схема круглой выкладки дров оптимальна – дрова остаются сухими, не занимают много места и конструкция, при условии соблюдения правил укладки, прочна.

Правила и способы хранения дров

Чтобы дом был всегда качественно отоплен, для камина или печи нужно не только выбрать хорошие дрова, но и суметь их правильно сохранить.

Хранение дров зимой

Хранение дров не такое уже сложное дело, просто подойти к нему нужно со всей ответственностью и не пожалеть на это время. Некоторые умудряются даже это нехитрое занятие превратить в искусство.

Естественно, прежде чем устраивать древесину на хранение, ее нужно предварительно подготовить.

Место для поленницы

Начать нужно с места хранения, оно должно быть удобно для хозяина дома и соответствовать правилам, которые помогут пролежать дровам несколько лет, не теряя качеств и здорового аромата.

Что нужно учесть для удобства хозяина

1. Не нужно забывать, что дрова придется брать в зимнее время, когда двор будет полностью покрыт снегом, а это значит, что поленницу нужно делать недалеко от входа в дом или даже по его стене.

2. Чтобы зимой не было проблем с распилом и рубкой дров, все это нужно сделать заранее. Если это условие соблюдено, в холодное время нужно будет просто выйти из дома и набрать необходимое количество подготовленных дров.

3. Очень важно, чтобы дрова были сухими, а для этого нужно предусмотреть подходящую постройку, а если это невозможно, то сложить полешки особым образом.

Что нужно учесть для сохранности дров

1. Дрова должны быть сухими, а значит, поленницу необходимо обязательно защищитить от дождя сверху и от сбора влаги снизу. Поэтому основа для укладки дров должна располагаться на возвышенности, чтобы не допустить протекания под нее ливневых или паводковых вод, что приведет к намоканию и гниению нижних слоев кладки дров.

2. Верх поленницы должен находиться под крышей, или же дрова укладываются таким образом, что вода будет стекать по их верхнему слою, сложенному по принципу чешуи, и не попадет вовнутрь основной массы древесины.

3. Всё строение поленницы должно хорошо проветриваться, поэтому дрова складывают так, что между поленьями образовывались сквозные промежутки, которые позволят проникать воздуху, подсушивающему колотую древесину.

Между дровами обязательно оставляются воздушные простветы

4. Нужно знать, какое время потребуется для того, чтобы дрова хорошенько высохли. Заготовленная в зимний период древесина сохнет гораздо быстрее, около пяти — шести месяцев. Весной и летом заготавливать дрова не рекомендуется, так как древесина будет иметь низкое качество, и ее долго придется сушить — срок до полного просыхания может составить от десяти месяцев до года. Длительность этого периода будет зависеть от влажности воздуха, погоды, количества солнечных дней, места, где установлена поленница и преобладающей температуры на улице.

Правила складирования дров

Правила складирования и хранения будут зависеть от выбранного для поленницы места.

  • Лучшим вариантом будет устраивать склад дров под крышей в дровянике — там они будут находиться в укрытии и под защитой от всех внешних негативных факторов воздействия — солнца и осадков.
  • Какие бы породы древесины не складировались, привезенные бревна необходимо распилить и расколоть, но складывать их в поленницу не стоит торопиться, лучше, если они полежат немного на солнышке и просохнут.

Так как заготовку древесины лучше проводить в зимнее время, то бревна пилить и колоть на дрова лучше по весне. За лето они хорошо просохнут, а ближе к осени их можно сложить в поленницу.

Нужно знать, что если сложить сырые дрова рядами, то при просыхании поленница даст усадку и просто развалится.

  • Складывать дрова на землю нельзя, так как они будут из нее впитывать влагу. Поэтому на почву сначала стелют шпалеры из длинных и ровных, небольших в диаметре стволов или металлических труб. Первый ряд колотых дров укладывают так, чтобы их концы лежали на двух шпалерах, а не на земле, и были подняты над ней на несколько сантиметров.

Если поленница устраивается в дровянике с полом, то стелить под них ничего не нужно.

  • Планируя сложить несколько рядов поленниц, необходимо между ними предусмотреть небольшое расстояние для циркуляции воздуха. Каждая из них должна быть установлена с небольшим уклоном в сторону к предыдущей.
  • При устройстве поленниц на открытом пространстве, нужно будет укрепить каждую из них установленными вертикально трубами или толстой арматурой. Для основы на почву под дрова, как говорилось выше, настилаются стволы, трубы или кирпичи.

Укрепить поленницу можно вертикально вбитыми трубами или арматурой

В последнем случае, по бокам поленницы дрова укладываются — один ряд вдоль, другой поперек. Такая система поможет сделать ее более устойчивой.

  • Сверху такая поленница накрывается листами шифера, металла или плотной непромокаемой пленкой, которая защитит дрова от дождя и снега.
  • Еще один способ укладки дров для хранения — это в виде стога. Но он не очень популярен в нашей стране, кроме некоторых областей. В основном, таким образом, кладут поленницы в сельской местности Германии, Швеции, Норвегии и других странах.

Виды поленниц

Поленница под простым навесом

Это традиционный вид хранения дров, особенно если они еще в бревнах, но и готовые колотые дрова можно хранить под таким навесом. Самое главное, что они закрыты сверху, и вода не имеет возможности проникнуть вовнутрь поленницы, а значит, там не будет причин для образования плесени, и дрова не будут быстро портиться.

Аккуратный пристенный дровяник

Такой дровяник, построенный по всем правилам, называется пристенным, так как располагают его около стены, под козырьком крыши или, как в представленном случае, в специально устроенном строении. Несмотря на то, что дрова складываются не на земле, в строении предусмотрена нижняя полка, которая поднята над покрытием двора примерно на 10—12 сантиметров, что способствует циркуляции воздуха и проветриванию дров снизу. Дровяник находится под крышей и имеет не сплошных сдерживающих стенок с двух сторон. Строение для хранения дров выглядит очень эстетично и даже украшает стену дома, так как натуральный цвет дров очень живописен и хорошо гармонирует с окружающими красками.

Практически идеальное хранилище для дров

Это еще один вариант дровяника, но гораздо большей площади. Он рассчитан на большое количество древесного топлива. Естественно, такое строение можно построить в том случае, если позволяет место на участке. Оно удобно для хозяев в том, что дрова будут всегда сухими и пригодными для топки, а также за ними не придется ходить далеко, так как поленница находится рядом с домом.

Хорош дровяник и по дизайнерскому решению — построен он в стиле русской избы и сможет украсить своим присутствием любой участок частного владения.

Поленница в виде снопа

Экзотический для нашей страны способ хранить дрова, хотя такие снопы можно встретить во дворах некоторых областей России. Нужно отметить, что способ достаточно удобный. Единственным его недостатком можно назвать то, что так держать дрова можно только один год, так как многолетнее хранение этим способом приводит к гниению древесины. Из этого можно сделать вывод, что большими их делать не стоит.

Для того, чтобы сложить дрова снопом, нужно хорошо подготовить основу. Ей могут послужить камни или кирпичи, выложенные по кругу. Таких кругов может быть два или три, в зависимости от того, сколько слоев колотых дров будет уложено.

Дрова укладываются по кругу на подготовленную основу, изредка их перекладывают перпендикулярно положенными полешками для крепости строения. Такие поленницы смотрятся очень оригинально и похожи на дизайнерские украшения придомовых территорий. Если есть место для такого «снопа» и желание приложить свои силы в этом искусстве, то вполне можно рискнуть и попробовать устроить подобную красоту и у себя на участке.

Оригинальные поленницы — «грибочки»

Еще один интересный способ складывать дрова, который тоже можно встретить на российских просторах. Например, так складывают дрова в Карелии. Работа осуществляется таким же способом, как укладка снопов. Но чтобы вывести форму грибка, нужна определенная сноровка и особым образом расколотые дрова. Каждое полешко имеет не треугольную форму, а плоскую, напоминающую форму доски. Нужно согласиться с тем, что встретить поляну с такими «грибами» будет очень неожиданно, но, вместе с тем — очень красиво: теплый цвет древесины будет ярко смотреться на белоснежном покрове зимой.

Так традиционно складывают дрова, к примеру, в Брянской области

Похожий на вышеописанный способ хранения дров традиционно используется в Брянской, Смоленской и Калужской областях.

Из области рекордов — самая высокая поленница

Интересный факт — самая высокая пирамида-поленница возведена в Ярославской области. Местные умельцы подняли ее на высоту 22 метра, а основание ее в диаметре равно 10,5 метрам. Площадка на верхушке составляет целых три метра. Так ярославские жители нашли способ привлечь в свою область туристов.

Хранящиеся на улице дрова, какие бы условия для них не были созданы, все равно впитывают влагу из воздуха, поэтому их необходимо заранее занести в дом для окончательной просушки. Для этой цели около печи устанавливают подставку для дров или делают в стене специальную нишу.

Передвижная домашняя подставка-поленница

Такая мобильная полка на колесиках отлично впишется в угол около отопительного сооружения – печи или камина, и станет прекрасным элементом дизайна. Дрова, находясь в тепле и быстро просыхая, будут заполнять комнату ароматным лесным запахом. При наличии в доме камина без подобного аксессуара не обойтись, и он может иметь разнообразный дизайн и форму. Подставку можно выбрать на любой вкус из представленных в магазине экземпляров, а для умелого хозяина, имеющего навыки столярно-слесарной и сварочной работы, не представит труда изготовить ее и самостоятельно, по собственной задумке.

Стационарная ниша для домашнего хранения дров

Другим вариантом может стать стационарная ниша. Заполнив ее доверху дровами ароматных пород, можно также получить в комнате здоровый экологически чистый микроклимат. Кроме того, живописность полешек украсит интерьер, оформленный в любом стиле.

Видео: советы по укладке овальной поленницы для качественного хранения дров

Существует еще несколько вариантов укладки дров, которые обеспечат их сохранность и качество. В разных регионах России и в других странах сложились свои традиции справляться с этой задачей, и секреты этого своеобразного искусства передаются из поколения в поколение. На придомовых территориях можно увидеть красивые домики и грибы, стенки и пирамиды или даже красивые разноцветные картины — все это похоже на отдельную ветвь прикладного народного творчества. Если есть желание создать одну из таких поленниц, стоит включить фантазию, узнать правила укладки дров и проявить недюжинное терпение — тогда все обязательно должно получиться.

Как хранить дрова на даче

Жизнь за городом 8 0

Отдых на даче прекрасен в любое время года! Многие дачники не отказывают себе в удовольствии приехать на выходные за город осенью или зимой. Дрова в этом случае становятся жизненной необходимостью. Даже если вы отапливаете домик с помощью электричества, всё равно без них не сможете ни развести мангал, ни затопить баньку.

Так как дрова нам нужны круглый год, встаёт вопрос, как хранить дрова на даче, чтобы они всегда были под рукой, но при этом не мешали и не занимали много места.

Простые правила для организации хранения дров

Если просто накидать дрова на участок, то получается неэстетично и непрактично. Намоченное дерево не загорится, и вам придётся потратить уйму сил и времени, чтобы развести огонь. Ну а если вы приезжаете на дачу с детьми, то есть опасность, что маленькие непоседы могут перевернуть их.

Вот несколько простых правил хранения дров на даче:

  1. Дрова обязательно должны бытьукрыты от непогоды. Желательно, если это будет навес или крыша гаража, но в случае их отсутствия можно воспользоваться любым влагостойким материалом (плёнкой, рубероидом, то есть тем, что есть в хозяйстве).
  2. Дрова должны проветриваться. При отсутствии вентиляции дерево может отсыреть, а также в нём может образоваться плесень.
  3. Дрова должно быть удобно доставать из поленницы.

Эти правила необходимо соблюдать независимо от того, где вы собираетесь хранить дрова.

Хранение на улице

Самый дешёвый и простой способ хранения дров. Его лучше организовать между деревьями, которые послужат опорой и не дадут поленнице развалиться. Также можно уложить дрова вдоль стены или забора.Правильное хранение (укрытие от осадков) поможет сохранить дрова.

Если вы выбираете такой способ, то прислушайтесь к следующим советам:

1. Дрова нельзя складывать на землю! Постелите лист металла или брезент. Можно уложить дрова на кирпичи или поддоны.

2. Если у поленницынет опоры в виде стены или забора, желательно установить подпорки по бокам, чтобы дрова не рассыпались.

3. Сухие дрова могут легко воспламениться. Поэтому хранить их лучше вдали от открытого огня.

4. Не забудьте укрыть дрова от осадков!

Выбирая хранение дров на улице, вы неизбежно столкнётесь с трудностями сохранения ихв сухом виде. Зато можно проявить фантазию и придумать оригинальное украшение для дачного участка в виде необычной поленницы.

Хранение под навесом

Соорудить навес на участке намного проще, чем строить сарай. Он поможет уберечь дрова от снега и дождя, которые будут аккуратно сложены.

Навес часто пристраивают к дому, бане, сараю или строят как отдельно стоящее сооружение. Для его строительства используют любой материал. Например, дерево или металл используют для опор, а для крыши подойдёт профнастил, металлочерепица и даже поликарбонат.

Чтобы правильно сохранить дрова под навесом, важно соблюсти ряд правил:

1. Обязательно приподнимите пол постройки на 15 см. Этого будет достаточно, чтобы нижние дрова не набрали влагу от земли вовремя хранения.Для пола можно использовать уже готовые поддоны.

2.При необходимости запасать большое количество дров нужно обустроить надёжное основание, способное выдержать такой вес.

3. Крышу обустраивают под наклоном, чтобы осадки не задерживались на ней.

4. Убедитесь, что дрова будут проветриваться.

Хранение в сарае

Это самый лучший способ, так как ваши дрова получаются не только спрятанными от непогоды, аккуратно сложены, но и скрыты от посторонних глаз. При таком способе важно помнить о доступе свежего воздуха, чтобы дрова всегда оставались сухими.

Хранение в доме

Конечно же, большие запасы дров в доме никто не держит, но можно организовать место для несколькихполеньев. Для чего это надо? Если вы решите неожиданно нагрянуть на дачу в холодное время, то точно будете уверены, что вас ждут сухие дрова.

В вашем доме есть камин? Тогда пару поленьев можно уложить в металлическую дровницу и установить её рядом с ним.

Кто-то располагает небольшой запас дров под лестницей. Это удобно, так как сухие поленья всегда под рукой, и рационально, так как зачастую использовать это пространство с пользой не удаётся.Какой бы вариант вы ни выбрали, помните, что безопасность должна быть на первом месте!

Приспособления для переноски дров

Вы уже определились со способом хранения дров. Что же нам потребуется? Остаётся продумать, как их носить в дом.

Конечно же, на руках, скажете вы. На практике у вас получится взять не больше трёх поленьев. Это долго и неудобно. В магазинах продаются различные виды сумок-переносок для дров. Цены на них начинаются от 300 рублей. Прочная ткань выдержит нагрузку и не порвётся. Также можно самому сшить похожую переноску.

Ткань со временем теряет привлекательный внешний вид. Поэтому некоторые производители предлагают переноски из лозы. Они могут быть выполнены в виде корзины или короба. Есть даже варианты плетёных переносок для дров на колёсах.

Третий вид переносок для дров – это кованые или железные изделия. Оригинальные модели можно купить в магазинах или сделать самому. Красота и эстетика вас не особо заботят? Тогда просто используйте старое ведро для ношения дров.

Какие дрова лучше выбрать?

Древесина разных пород дерева обладает различными свойствами. Одни дольше горят, другие дают больше жара, а третьи источают тонкий аромат. При этом и цены на дрова из различных пород сильно отличаются. Что же выбрать, чтобы не прогадать?

Как правило, в качестве дров используют следующие деревья:

  1. Хвойные (сосна, ель, лиственница).
  2. Берёза.
  3. Дуб.
  4. Ольха.
  5. Липа, осина.
  6. Фруктовые деревья.

Дрова из хвойных деревьев дают много жара, но при этом быстро сгорают. Также в сосне и ели содержится большое количество смолы, которая при сгорании даёт лёгкий аромат. Дрова из ели и сосны благоприятно воздействуют на человека. Ещё ониоказывают тонизирующий эффект на верхние дыхательные пути.

Кстати, от сосны жара больше, чем от ели. Еловые дрова обладают «стреляющим» эффектом, то есть во время сгорания периодически вылетают искры.

Берёзовые дрова,кажется, обладают одними достоинствами:

  1. Легко разжигаются.
  2. Долго горят.
  3. Обильно выделяют тепло.
  4. Дёшево стоят.
  5. Красиво горят.
  6. При горении не выделяют искры.
  7. Выделяют приятный аромат, который оказывает целебное воздействие на человека.

Но есть у них и минус. Это высокая концентрация дёгтя, выделяемого при горении. Он вреден для здоровья. Также на стенках печи при топке берёзовых дров образуются копоть и сажа, что приводит к снижению тяги.

Дрова из ольхи заслуженно именуют «царскими». Они быстро разгораются, горят долго и при этом выделяют большоеколичество тепла. Во время горения практически нет дыма. Источают целебный аромат. Многие используют ольху для копчения рыбы или мяса.

Дубовые дрова горят дольше других и дают много жара! Исходящий от дров из дуба аромат сильный и терпкий. Он помогает расслабиться и оказывает целебное воздействие на человека. Из минусов – стоят дорого.

Если выбрали дрова из липы,вам придётся хорошенько постараться, чтобы они разгорелись. Зато липа обеспечивает сильный стойкий жар и медовый аромат, который обладает целебной силой и способен вылечивать от лёгких простуд.

Схожими лечебнымисвойствами обладают дрова из осины. Они быстро сгорают и долго разжигаются. Поэтому такими дровами не стоит растапливать печку, что называется, с нуля. Осиновые дрова обладают ещё одним ценным качеством. Они не образуют копоть, более того, обладают способностью удалять со стен печи нагар, образовавшийся в результате горения поленьев других пород дерева. И хотя осиновые поленья выделяют мало тепла, их рекомендуют использовать для «прочистки» дымохода, подкинув в конце несколько поленьев.

Фруктовые деревья на дрова никто специально не заготавливает. Они всегда присутствуют на даче. Соберите сломанные ветки и подбросьте их во время горения. Лёгкий, нежный аромат вам гарантирован.

Подобрать и записать подходящие по смыслу слова с сочетаниями чу щу решить трудную Позвонить опытному надеяться на скорую зайти к своему сложить дрова в повезти саженцы на

Нaпuсaть рeпopтaж о городе Яpoвoe. (Напишите пожалуйста так чтобы учитель понял что писал я. Русский язык 1,2 упражнение помогите 25 баллов​ Помогите найти приложения в этом тексте! Придумайте рассказ про урок русского языка с прилагательными с одной н и двумя нн После смерти артиста его вдова вскрыла наглухо заколоченный ящик.Синтаксический разбор сделайте пожалуйста​ Прочитай внимательно кластер. Что в нем неправильно ? Запиши в тетрадь два словосочетания со сдовами «выставка», «здание». 3. В. 3. Выделите причастие, образованное от данного глагола. Определите, от каких глагалов образованы другие причастия. Обучать — обучавший, обучивш ий, обучившийся, обучавшийся. Убедиться — убедивший, убеждавший, убеждавшийся, убедившийся. Решить — решавший, решенный, решающий, решаемый. Пугаться — пуганный, испугавшийся, пугавший, пугающийся. Завершить — завершающий, завершивший, завершаемый, завершенный. Устраиваться — устроившийся, устроивший, устраивающийся, устраивающий. Пропускать — пропускающий, пропустивший, пропущенный, пропускающийся. Вспениться — пенящийся, вспенившийся, вспенивший, вспененный. Остаться — остающийся, оставшийся, оставленный, остававшийся. Вырасти — выращиваемый, выросший, вырастивший, выращивающий Смешивать — смешивающийся, смешанный, смешивавший, смешавший. Рассчитывать — рассчитывающий, рассчитавший, рассчитанный, рассчитавшийся. 3. В. 3. Выделите причастие, образованное от данного глагола. Определите, от каких глагалов образованы другие причастия. Обучать — обучавший, обучивш ий, обучившийся, обучавшийся. Убедиться — убедивший, убеждавший, убеждавшийся, убедившийся. Решить — решавший, решенный, решающий, решаемый. Пугаться — пуганный, испугавшийся, пугавший, пугающийся. Завершить — завершающий, завершивший, завершаемый, завершенный. Устраиваться — устроившийся, устроивший, устраивающийся, устраивающий. Пропускать — пропускающий, пропустивший, пропущенный, пропускающийся. Вспениться — пенящийся, вспенившийся, вспенивший, вспененный. Остаться — остающийся, оставшийся, оставленный, остававшийся. Вырасти — выращиваемый, выросший, вырастивший, выращивающий Смешивать — смешивающийся, смешанный, смешивавший, смешавший. Рассчитывать — рассчитывающий, рассчитавший, рассчитанный, рассчитавшийся. Задание: Запомни наизусть написание слов с двойными согласными , раздели карандашом слова для переноса , поставить ударение Редактирование.Какая ошибка допущена во всех предложениях? Написать в правильном виде. Расчесав лошадям гривы, экипажи тронулись в путь. Подходя к вор отам фабрики, прозвучал гудок. Рассевшись по машинам, заревел мотор. Перейдя неглубокий овраг, нас остановили. Подходя к школе, у меня были самые мрачные предчувствия. Напившись у колодца, между ребятишками завязался разговор.

>Рухливі ігри з м’ячем> Рухливі ігри з м’ячем Деталі Категорія: Мати та дитина Перегляди: 12364

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 3.88 (4 Votes)

Каліка – рухлива гра з м’ячем у колі

Ця гра потребує від учасників вправності, спритності та швидкості міркування. Гра дуже подобається дітям та викликає у них сильне захоплення, незважаючи на свою не досить політкоректну назву (інша назва цієї гри — «Інвалід»). Особливо вона полюбиться для тих, хто вже встиг оцінити таку рухливу гру в колі з м’ячем, як Гаряча Картопля.

Правила гри Каліка

Гравці стають до кола та швидко перекидають один одному м’ячик. Якщо хтось не впіймав м’яча, то той гравець, який його кидав «відбирає» у винуватця частину його тіла і винний стає калікою. Це може бути нога (гравець далі грає, стоячи на одній нозі), рука (ловити м’яч дозволяється лише однією рукою), око (гравець-каліка заплющує одне око), рот (гравець не може розмовляти).

Якщо «одноногий» кинув м’яч комусь із гравців, а той його не спіймав, «каліка» може замість «відбирання» частини тіла повернути щось своє собі та продовжувати гру вже цілком «здоровим». Той «Каліка», який не справившился зі своєю втратою (наприклад, не встояв на одній нозі або не зловив м’яч однією рукою), залишає коло. Останній гравець, який зумів «вижити» оголошується переможцем.

Сабже – гра з м’ячем для дітей

Ця рухлива гра для дітей трохи нагадує «Їстівне-неїстівне». Для неї необхідний невеликий і не дуже важкий м’ячик. Грають компанією від трьох осіб.

Варіанти назв гри Сабже

Ця гра — абсолютний чемпіон за кількістю назв. У різних місцевостях її називали по-своєму, тому назв дуже багато: «Анжеліка», «Артек», «Біржа», «Бембі», «Вада», «Весела сімейка», «Джейран», «Джем», «Джин», «Джон», «Древа», «Дуськи-маруськи», «Душамбе», «Бажання», «Зелене скельце», «Полуничка», «Лампа Аладіна», «Мрія», «Мед», «Негр», «Паспорт», «Подарунок», «Сімейка», «Сабже», (та всі його різновиди: «Сабжо», «Саджо», «Сандже», «Санже», «Санжо», «Соджо», «Сей-Джо»), «Суп», «Тебе звуть…», «Тюльпан», «Фанта», «Шанс», «Чічі-Мічі».

Правила гри Сабже

Обирається ведучий, інші сідають в ряд на лаву або диван. Ведучий придумує питання, підходить до кожного гравця і, кидаючи м’яча, пропонує варіанти відповіді.

Якщо гравцеві варіант подобається, він ловить м’яч, якщо ні, то він м’яч відштовхує.

Ведучий пропонує три варіанти відповіді, якщо всі три гравець відштовхнув, за замовчуванням йому призначається третій варіант.

Ведучий може кинути м’яч і сказати

— Сабже

Якщо гравцеві вдалося зловити цей м’яч, він сам придумує відповідь на поставлене питання

Питання можуть бути будь-якими, наприклад:

— Як тебе звуть?

— Скільки тобі років?

— Де ти живеш?

— Хто твій чоловік (дружина)?

— Скільки у тебе дітей?

і так далі. Наприклад:

— Тебе звуть?

— Олена — гравець відштовхує м’яч

— Катруся — гравець ловить м’яч, значить його в цій грі звуть Катруся

— Скільки тобі років?-

— 3 роки — відштовхує м’яч

— 77 років — відштовхує м’яч

— 12 років — відштовхує м’яч, значить гравцеві призначається останній варіант 12 років.

— Де ти живеш?

— У печері — відштовхує м’яч

— Сабже — гравець ловить і вибирає собі, наприклад, палац

І так далі. У кожного гравця виходить розповідь, яку наприкінці він має згадати та розповісти.

Гра «Земля, вода, повітря» — рухлива гра з м’ячем або без

Гра «Земля, вода, повітря» іноді ще називається «Земля, вода, небо» або «Риби, птахи, звірі». Вона

дуже проста і не вимагає спеціальної підготовки гравців.

Правила гри «Земля, вода, повітря»

На початку гри обирається ведучий, а інші гравці стають у лінію або навколо нього.

Ведучий починає йти перед гравцями і доторкатися до кожного рукою по черзі. При цьому він каже: «Вода», «земля», «повітря» (в будь-якому порядку). Перед якимось гравцем він зупиняється.

Якщо ведучий зупинився на слові «Повітря», то гравець має назвати птаха або літаючого звіра. Якщо зупинився на слові «Земля», то потрібно назвати тварину — земного мешканця. Якщо «Вода» — то рибу або тварину, яка живе у воді. Звичайно ж, назви не мають повторюватися. Якщо гравець не назвав слово до рахунку «три», або якщо таке слово вже називалося, то він стає ведучим.

Інший варіант гри є різновидом гри «Їстівне-неїстівне». Для нього знадобиться м’яч. Гравці стають у коло, а ведучий — у його центрі. Ведучий кидає учасникам м’яч, вимовляючи одне з слів: «Риба», «птах» або «звір». Учасник має назвати відповідну тварина, не повторюючись та кинути м’яч назад. Той хто не сказав, помилився або повторився, вибуває з кола. Останній, хто залишився стає переможцем. У цьому варіанті гри можна обійтися без ведучого. В такому випадку гравці просто кидають м’яч один одному.

Я знаю п’ять імен – рухлива гра з м’ячем для дітей

Цю гру особливо полюбляють дівчатка. Грати можна в компанії від 2 осіб.

Для гри потрібен добре м’ячик середнього розміру, який добре відстрибує від землі, щоб зручно було бити по ньому долонею.

Правила гри Я знаю п’ять імен

Гравці домовляються про черговість переходу м’яча та про послідовність тем.

Перший гравець починає набивати однією рукою м’яч об землю (на манер ведення м’яча в баскетболі), примовляючи:

— Я знаю п’ять імен дівчаток. Соня — раз, Катя — два, Поля — три, Маша — чотири, Настя — п’ять.

Гравець має дотримуватися ритму ударів, вимовляючи за одного удара по м’ячу одне слово.

Якщо гравець впорався із завданням він переходить до наступної теми, заздалегідь визначеної, наприклад:

Я знаю п’ять імен хлопчиків (назв міст, тварин, комах, птахів, країн, героїв мультфільмів і т. д)

Якщо гравець збився, втратив м’яча чи надовго задумався, то м’яч переходить до наступного учасника.

Той починає спочатку:

— Я знаю п’ять імен дівчаток

Для ускладнення гри можна додати умови, що імена не мають повторюватися. Коли м’яч, зробивши коло, повертається до першого гравця, він починає з тієї теми, на якій він зупинився.

Гра триває до тих пір, поки всім не набридне.

Переможцем вважається той, хто встиг охопити максимальну кількість тем.

Штандер-Стоп – дитяча рухлива гра з м’ячем

Для гри необхідна компанія від 3-х осіб та м’ячик.

Існує кілька варіантів та назв гри: штандер, халі-холо, стоп-колі-кола.

Правила гри Штандер-Стоп. Варіант 1

За допомогою лічилки обирається ведучий, інші гравці утворюють коло. Центр кола бажано позначити крейдою. Ведучий бере м’яч та встає до центру кола. Відстань від центра кола до інших гравців має бути один-два кроки.

Ведучий підкидає м’яч високо угору і називає ім’я будь-якого гравця з кола. Названий гравець має спробувати зловити м’яч. Якщо йому це вдалося, гравець стає новим ведучим, а колишній ведучий займає його місце в колі.

Якщо гравець не встиг зловити м’ячик і він впав, торкнувшись землі, всі гравці розбігаються в різні боки до тих пір, поки гравець не підніме м’ячик і не крикне «Штандер!» або просто «Стоп!». Після цього всі гравці завмирають, і гравець, повернувшись до центра кола, має поцілити м’ячем у будь-якого гравця. Якщо йому це вдалося, то забитий гравець стає новим ведучим, якщо він ні в кого не влучив, він водить знову.

Правила гри Штандер-Стоп. Варіант 2 (з кроками)

Початок гри як у Варіанті 1.

Після того, як всі гравці розбіглися, а ведучий підняв м’яч, він повертається до центра кола, обирає одного з гравців і намагається вгадати скільки кроків йому потрібно зробити, щоб доторкнутися до обраного гравця.

Кроки можуть бути різними:

• гігантські кроки (максимально довгий крок на весь розмах ноги)

• звичайні кроки ( звичайні середні кроки)

• ліліпутські кроки (крок, за якого п’ятка однієї ноги ставиться впритул до носка іншої)

• верблюжі кроки (гравець плює і пересувається на місце плювка)

• парасолька (крок з поворотом на 360 градусів)

• мурашині кроки (кроки на носках, одна нога ставиться відразу ж перед іншою)

• качині кроки (кроки качиним кроком, вставши на карачки)

• жаб’ячі кроки (один крок — один стрибок з положення сидячи)

Зазвичай набирається кілька варіантів кроків.

Наприклад:

«До Петрика 4 велетенські кроки, 7 ліліпутських, 1 вербюжий, 3 парасольки та 5 качиних».

Після того, як умови задано, ведучий починає робити ці кроки, інші гравці стежать за чесністю виконання та голосно рахують.

Після того, як всі кроки пройдені, ведучий намагається торкнутись рукою до гравця (в деяких варіантах докинути м’яча).

При цьому ведучий може нахилятися вперед, намагаючись доторкнутися до гравця і примовляти: «Можна і берізкою гнутися, аби тільки дотягнутися».

Якщо це вийшло, гравець стає новим ведучим, якщо ні, ведучий залишається колишній.

Їстівне-неїстівне – дитяча рухлива гра з м’ячем

Грати в цю гру можна в будь-якій компанії, або навіть удвох.

Вам знадобиться м’ячик середніх розмірів, не дуже важкий, щоб його було зручно кидати та ловити.

Правила гри Їстівне-неїстівне

Якщо граєте удвох або невеликою компанією, потрібно встати до кола та кидати один одному м’ячик, називаючи будь-який предмет.

Якщо назване слово означає щось їстівне, гравець, якому кинули м’ячик, має його зловити.

Якщо названий предмет неїстівний, то м’ячик треба відштовхнути.

Іноді, щоб уникнути спорів, діти на початку гри домовляються про правило не торкатися м’яча руками, якщо назвали щось неїстівне.

Якщо названо неїстівне і м’яч спійманий, то вважається, що предмет з’їдений. Можна разом посміятися над тим, що з’їдений капелюх чи велосипед.

Той. хто випадково зловив м’яч, стає ведучим.

Якщо кидали їстівне, а гравець відштовхнув або не спіймав м’яч, він стає ведучим.

Варіант гри Їстівне-неїстівне для великої компанії.

У цьому випадку з допомогою лічилки обирається ведучий, інші гравці сідають в ряд на диван або лавку.

Ведучий по черзі кидає м’яч кожному гравцеві, називаючи слово.

Інші правила залишаються такими ж — їстівне ловимо, неїстівне — відштовхуємо. Якщо гравець помилився, він стає ведучим і гра продовжується.

Гаряча картопля – весела гра з м’ячем

Ця гра відмінно допоможе маленьким дітям в ігровій формі засвоїти назви продуктів, фруктів, овочів, грибів, ягід, а також розвинути увагу та швидкість реакції.

Правила гри «Гаряча картопля»

Для цієї гри знадобиться м’яч, якщо грають школяри, можна використовувати волейбольний, для дошкільнят знадобиться м’ячик трохи легший.

Всі встають до кола і починають по черзі перекидати м’яч один одному, можна при цьому кричати: «Гаряче».

Один гравець кидає, інший має зловити м’яч. Той, хто не зловив, вважається»покараним» і сідає на карачки до центра кола — «котел».

Гравці можуть виручати тих, хто сидить в котлі та повертати їх в гру. Для цього потрібно кинути м’яч в центр і поцілити в «покараних» гравців.

Всі, кого торкнувся м’ячик, повертаються до гри.

Читайте також:

  • Рухливі ігри для дітей молодшого дошкільного віку
  • Рухливі ігри для дітей молодшого дошкільного віку 2
  • Рухливі ігри для дітей молодшої групи 3
  • Рухливі ігри для дітей середнього дошкільного віку
  • Рухливі ігри для дітей середнього дошкільного віку 2
  • Рухливі ігри для дітей старшого дошкільного віку
  • Рухливі ігри для дітей старшого віку

Рухливі ігри — це важливий засіб усебічного виховання дітей дошкільного віку. Правильно дібрані ігри сприяють гармонійному розвитку організму дошкільників. Різноманітні рухи та ігрові дії дітей ефективно впливають на діяльність серцево-судинної, ди­хальної та інших систем організму, збуджують апетит і сприяють міцному сну. Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у до­шкільнят закріплюються та вдосконалюються різноманітні вмін­ня і навички з основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги); розвиваються такі важливі фізичні якості, як: швидкість, сприт­ність, витривалість. Значний вплив мають рухливі ігри на виховання морально-вольових якостей. У колективних іграх у дітей формується по­няття про норми громадської поведінки, виробляються організа­ційні навички, виховуються стійкість, сильна воля, витримка. Спільний інтерес, викликаний грою, об’єднує дітей у дружній колектив. Рухливі ігри також впливають на розумовий розвиток дітей, допомагаючи уточнити уявлення про навколишній світ, різні явища природи тощо. Виконуючи різні ролі, імітуючи дії тварин, птахів, комах, діти на практиці з’ясовують здобуті знання про життя, способи пересування живих об’єктів. За ступенем фізичного навантаження ігри бувають великої, середньої та малої рухливості. До ігор великої рухливості належать ті, у яких бере участь одночасно вся група дітей. Зміст цих ігор становлять інтенсивні рухи: стрибки, біг у по­єднанні з метанням, подоланням перешкод (пролізання в обруч, перестрибування через кубики). Характер гри середньої рухливості відносно спокійніший (ме­тання предметів у ціль, ходьба в поєднанні з іншими рухами: підлізання під дугу, переступання через предмети). Активно руха­ється лише частина учасників гри, а решта перебувають у статич­ному положенні й спостерігають за діями тих, хто грають. Рухи, що є змістом гри, виконуються в повільному темпі. Більшість рухливих ігор доступні й корисні дітям різних ві­кових груп. Перед тим як обрати гру, слід визначити мету, ура­хувати вікові можливості дітей, їхні інтереси та фізичну підготов­леність, час проведення, а також погодні умови. Залежно від підготовленості дітей правила можна спростити або ускладнити. Визначаючи гру, слід ураховувати її місце в режимі дня і до­тримуватися певної послідовності в діяльності дітей. На прогулянках, за годину до денного сну та після нього, про­водяться ігри будь-якої рухливості. Ураховується пора року і тем­пература повітря. Особливої уваги потребує добирання ігор у хо­лодну пору року і в несприятливу погоду. У цей час доцільніше проводити ігри з нескладними рухами (ходьбою, бігом). Улітку ігри зі швидким бігом і стрибками корисніше проводити на по­чатку денної прогулянки або після полудня, коли знизиться тем­пература повітря. У дітей старшого дошкільного віку руховий досвід багатший і це дає можливість ширше використовувати в іграх складніші рухи. Дітям цікаво грати в ігри, у яких передбачається об’єднання у підгрупи (команди). Вони привчаються в інтересах своєї коман­ди досягати перемоги, виявляти рішучість, спритність, витримку Визначення й конкретизація загальної мети запобігають випадковості під час добирання ігор. Успіх гри значною мірою визначається правильною організацією дітей. Пе­ред тим як пояснювати нову гру, слід повторити з дітьми най­складніші для них рухи. Важливий момент у керівництві грою — дозування рухів, особливо в іграх із бігом, лазінням, іграх узим­ку, коли одяг ускладнює рухи. Потрібно стежити за тим, щоб діти не перегрівалися і не втомлювалися. Загальна тривалість рухливої гри — 10–12 хв.

Рухливі ігри з ходьбою, бігом, рівновагою

ХИТРА ЛИСИЦЯ

Мета: удосконалювати навички бігу; виховувати спостережли­вість та витримку. Хід гри Діти стоять у колі пліч-о-пліч, заклавши руки за спину. Ви­хователь проходить за колом і непомітно торкається кого-небудь із них. Дитина, якої торкнувся вихователь, стає «хитрою лисицею». Вихователь пропонує кому-небудь із дітей уважно подивитися на своїх товаришів, пошукати очима «хитру лисицю». Якщо дитина відразу не знайде, діти всі разом запитують: «Хитра лисице, де ти?» І пильно стежать за обличчям кожного, чи не викаже себе «хитра лисиця». Після трьох запитань ласиця відповідає: «Я тут!» і вбігає в коло, а діти швидко розбігаються, «Лисиця» їх ловить (торкається рукою). Коли буде спіймано 2–3 дітей, гра завершу­ється. Рекомендації до гри Якщо «лисиця» викаже себе раніше, ніж її запитають, діти обирають іншу «лисицю».

ЧИЯ ЛАНКА ШВИДШЕ ЗБЕРЕТЬСЯ

Мета: удосконалювати навички ходьби та бігу; виховувати увагу, пам’ять, організованість. Хід гри Діти шикуються у дві колони напроти вихователя. На умовний сигнал (свисток, змах прапорцем) або команду «Кроком руш!» діти ходять колонами одне за одним або в своїй колоні переши­ковуються у пари і ходять парами. На команду «Усі розійшлись!» вони розбігаються майданчиком (залою). На команду вихователя «Стій!» усі зупиняються і заплющують очі. Вихователь (змінюючи місце). Раз, два, три, швидко ши­куйтесь у колони біля мене! Виграє ланка (колона), яка швидше збереться. Гра повторю­ється. Рекомендації до гри Після кількох повторень гру можна ускладнити, об’єднавши дітей у 3–4 підгрупи. Кожна група шикується в колону по одному перед прапорцем свого кольору. За сигналом вихователя (свисток, удар у бубон) діти почина­ють ходити та бігати майданчиком (залою). Після команди «На місця!» діти повертаються до свого прапорця і стають біля нього в колону. Вихователь називає, яка підгрупа швидше повернулась 233 Рухливі ігри і вишикувалась у колону. Після 2–3 повторень вихователь дає ко­манду «Стій!» Діти зупиняються і заплющують очі, а вихователь у цей час змінює місця прапорців. Після команди «На місця!» діти розплющують очі та поспішають стати в колону проти свого прапорця. Виграють ті, хто першим став у колону.

«Швидко візьми, швидко поклади»

Для участі у грі слід добирати дітей приблизно однакових за силами. На одній стороні майданчика знаходяться 3–4 стільця, на кожному — по 2–3 брязкальця або невеликих кубики. На протилежному боці на відстані 5–6 м знаходяться 3–4 кошики. Діти за сигналом повинні взяти по одному предмету, бігом перенести його та покласти до кошика. Фізично міцним дітям можна додати ще один предмет або дещо (на 1–2 м) збільшити відстань для бігу.

ВЕСЕЛКА

Мета: удосконалювати навички бігу; виховувати витримку, кмітливість.

Хід гри

За допомогою лічилки обирається «Веселка», який повертаєть­ся обличчям до гравців, піднімає руки в сторони (протягом усієї гри «Веселка» залишається на своєму місці). «Веселка» називає який-небудь колір. Гравці знаходять цей колір у себе в одязі або у кого-небудь із сусідів (можна триматися за одяг інших) і, торкаючись цього кольору, спокійно проходять під «Веселкою» (під його руками). Якщо у гравця відсутній по­трібний колір і немає можливості торкнутися названого кольору, він повинен швидко пробігти під «Веселкою». Якщо «Веселка» квацнув гравця, то він стає новим «Веселкою» і гра продовжу­ється.

НЕ СПИ, НЕ ПОЗІХАЙ!

Мета: виховувати увагу, кмітливість, швидку реакцію. Матеріал: довгий мотузок, кінці якого зв’язані між собою. Хід гри Обирається ведучий. Гравці утворюють коло, тримаючи мотуз­ку обома руками зверху. Ведучий ходить по колу, вимовляючи слова: «Не спи, не позіхай, руки швидко прибирай!» і намагається торкнутися рук одного з гравців. Завдання гравців: вчасно при­брати руки, відпустивши мотузку. Під час гри мотузка не повинна падати на землю, адже щойно відходить ведучий, гравець, якого він хотів квацнути, одразу ж бере мотузку. Той, кого ведучий торкнувся, міняється з ним ролями.

ВУСАТИЙ СОМ

Мета: удосконалювати навички бігу; виховувати увагу, швид­ку реакцію на сигнал. Хід гри На землі вихователь креслить лінію — це «берег», з одного боку «суша», з другого — «вода». За допомогою лічилки обира­ють ведучого — це «сом». «Сом» живе у воді на відстані 4–5 м від «берега». Решта гравців стоїть там же, але на відстані 1,5–2 м, повернувшись обличчям до «берега», і вимовляють слова: Під камінням сом не спить, Сом вусами ворушить. Рибки, рибки, не чекайте, Всі на берег випливайте! Після цих слів «рибки» тікають від «сома», а він намагається їх зловити. «Сом» не повинен виходити за лінію «берега». Спій­мані у «воді» «рибки» залишають гру. Гра повторюється.

ПЛІТ

Мета: удосконалювати навички ходьби та бігу; розвивати вмін­ня узгоджувати свої рухи з рухами інших. Матеріал: музичний супровід — повільна і швидка музика. Хід гри Гравці стоять шеренгами біля чотирьох стін майданчика, узяв­шись за руки. Починає звучати повільна музика, усі шеренги схо­дяться у центрі та кланяються одна одній. Потім звучить швидка музика, і всі діти починають танцювати. Щойно музика замовкає, усі учасники повинні повернутися на місця в свої шеренги. Ше­ренга, яка вишикується першою, виграє.

КВАЧ

Мета: удосконалювати навички швидкого бігу; розвивати швидкість і спритність.

Хід гри

Діти стоять у різних кінцях майданчика. Одну дитину оби­рають «квачем», їй дають до рук кольорову стрічку, і вона стає посередині майданчика. Вихователь Квачик, квачик, раз, два, три, Швидше ти дітей лови! «Квач» намагається когось догнати (квацнути). Той, кого він квацнув, відходить убік. Гра завершується, якщо «квач» зло­вить трьох-чотирьох дітей (за домовленістю). Потім вихователь призначає «квачем» найспритнішу дитину, яку жодного разу не спіймали. Рекомендації до гри Спійманим уважається той, кого «квач» квацнув, він відхо­дить убік. Якщо «квач» протягом 30–40 с не може нікого квац­нути, то необхідно призначити іншу дитину.

«Квач, бери стрічку!»

У грі можуть брати участь кілька ведучих. Для гри необхідні різнокольорові стрічки з тканини або паперу. Кожний із гравців закладає свою стрічку за комір. У ведучих стрічки відсутні, тому їх завдання — наздогнати гравця, схопити його стрічку й закласти її собі за комір. Якщо це йому вдається, тоді він стає гравцем, а той, хто втратив стрічку,— ведучим.

МИШОЛОВКА

Мета: удосконалювати навички ходьби та бігу; виховувати ви­триманість, кмітливість, чесність.

Хід гри

Вихователь об’єднує дітей у дві неоднакові підгрупи. Менша утворює коло — «мишоловку», а більша, яка зображає «мишей», розміщується за колом. Діти, які зображують «мишоловку», бе­руться за руки і починають ходити по колу праворуч або ліворуч (за умовою). Діти Як ці миші надоїли, Все погризли, все поїли, Бережіться, мишенята, Доберемось ми до вас! Мишоловку ми поставим, Переловимо всіх вас. На останні слова діти зупиняються і піднімають зчеплені руки. «Миші» в цей час починають швидко перебігати через «мишолов­ку» і вибігати з неї. На слово вихователя «Хлоп!» діти швидко опускають руки, і «мишоловка» закривається. Дітей, які не встигли вибігти з кола, уважають спійманими, і вони стають у коло. Коли «миші» будуть спіймані, гру починають знову. Для «мишоловки» обирають ді­тей, які зображували «мишей». Рекомендації до гри Вихователь стежить за тим, щоб «миші» перебігають тільки через середину кола, за колом їм бігати не дозволяється. Не мож­на також підлазити під закриту «мишоловку» (опущені руки) або розривати коло.

«Парний біг «

Діти стають парами за бажанням. За умовним сигналом вихователя діти розбігаються майданчиком, використовуючи всю його площу.За словами вихователя: «Знайди собі пару!» — діти повинні знайти свою пару і взятися за руки. Тому, хто довго шукає свою пару, діти можуть говорити: «Олю, Олю, поспішай, швидше пару обирай!» Гра повторюється декілька разів, після кожного повторення діти міняються парами. «Перебіжки» Гравці бігають у середньому темпі від однієї позначки до другої. На відстані 20-30 м одна від одної креслять дві лінії (або призначають два дерева). Гравці починають біг у середньому темпі від однієї позначки (дерева). Добігши до другої лінії, гравці розвертаються й повертаються назад бігом до першої. Стомившись, гравець припиняє біг. Гра триває, поки не залишиться найвитриваліший гравець —він і є переможцем.

ПТАХИ І ЗОЗУЛЯ

Мета: удосконалювати навички бігу; розвивати спритність і швидкість.

Хід гри

На одному боці майданчика діти креслять невеликі кола. Це — «гнізда птахів». Одна дитина — «зозуля», вона стоїть осторонь і не має «гнізда». На слова вихователя: Птахи у справах полетіли І гнізда-хатки залишили! — діти вибігають із «гнізд» урозтіч. «Зозуля літає» разом із ними. З ними зозуленька літає, Собі хатиноньку шукає! На слова: Птахи, довго не літайте. Свої гніздечка відшукайте! — діти біжать до своїх «гнізд», а «зозуля» намагається швидко за­йняти яке-небудь «гніздо». Дитина, яка залишилася без місця, стає «зозулею». Рекомендації до гри Вихователеві необхідно стежити, щоб діти бігали всім майдан­чиком і не «літали» близько від «гнізд».

ШПАКИ

Мета: удосконалювати навички бігу; виховувати увагу; учити швидко орієнтуватися в просторі. Хід гри На одному боці майданчика накреслені кружечки (діаметр 1 м) — «шпаківня» Усі діти — «шпаки», кількість їх непарна, тоб­то на одну дитину більше, ніж накреслено кружечків, а у «шпа­ківню» може «залітати» тільки двоє «шпаків». Вихователь Навесні пташки чарівні Оселились у шпаківні. Пір’ячком виблискують, Пісеньки висвистують! На слова вихователя «Шпаки летять!» діти, наслідуючи політ шпаків, бігають майданчиком урозтіч. На слова «Шпаки приле­тіли!» вони біжать до «шпаківень». Уважається, що дитина, яка спізнилася зайняти місце в «шпаківні», програє. Коли всі діти стануть у кружечки, вихователь говорить: «Шпаки полетіли». Діти знову бігають, а за сигналом займають місце у будь-якому кружечку. Програє той, хто спізнився. Гра повторюється кілька разів. Рекомендації до гри Якщо дітей у групі парна кількість, то у грі бере участь вихо­ватель. Йому необхідно нагадувати дітям, щоб вони бігали якнай­далі від «шпаківень».

Лови!

Мета: удосконалювати навички бігу. Розвивати спритність і швидкість. Хід гри Діти діляться на дві підгрупи, які стають по різні боки майданчика. Одну дитину обирають “квачем” – їй дають кольорову стрічку. Квач стає посередині майданчика. Коли вихователь каже: “Лови!” – діти розбігаються, а квач намагається когось наздогнати і торкнутися рукою. Той, кого він торкнеться, відходить убік. Гра закінчується, коли квач зловить трьох-чотирьох дітей. Потім обирають іншого квача. Примітка. Якщо за 30-40 сек. квач не може нікого зловити, слід обрати нового.

Оса

Мета: удосконалювати навички бігу. Розвивати спритність і швидкість. Хід гри У грі бере участь непарна кількість дітей. Той, хто залишився сам, — “оса”. Вона займає визначене місце. Пари розходяться, діти юрбою прибігають до оси й запитують: “Оса, оса, а чи ти дуже лиха?” Та відповідає: “Як ужалю, так знатимеш! Я не зла, не лиха, а кого хочу, того й зловлю”. Після цих слів оса ловить дітей, що біжать поодинці. В момент наближення оси гравці швидко об’єднуються в пари, а коли та віддаляється — розходяться, перебігають довільно. Той, кого впіймає оса, перебирає на себе цю роль.

Повінь

Мета: удосконалювати навички бігу на швидкість. Виховувати витримку, кмітливість та орієнтування в просторі. Хід гри Діти стають кружка, присідають і вдають, що сплять. Один з учасників — “вартовий” — ходить у середині кола, вигукує: “Повінь! Рятуйтесь!” Тоді всі розбігаються, шукаючи собі схованку: залазять на бум, драбину, стають або сідають на камінь тощо. Примостившись, перебігають з місця на місце, а вартовий намагається їх упіймати. Яку дитину спіймає — та стає вартовим. Примітка. Хто не знайшов придатного для себе місця, йде на допомогу вартовому — теж ловить дітей.

Яструб

Мета: удосконалювати навички бігу. Розвивати спритність і швидкість. Хід гри Обирають “яструба”. Усі, крім яструба, утворюють колону, взявши один одного за пояс або за плечі. Перший запитує яструба: – Тобі кого треба? – Останнього. – То лови його! Яструб кидається до останнього гравця, який намагається втекти, біжучи уздовж колони, щоб стати попереду неї. Спійманий стає яструбом, а колишній яструб — першим у колоні.

Гра «Козлик»

Мета: ходьба по колу, біг з ловінням. Виховання спритності, швидкості, вміння діяти за сигналом.

Хід гри

З дітей обирають козлика, який стає посередині кола. Всі діти йдуть по колу і промовляють слова: Козлику біленький, Козлику сіренький, Тебе ми напували, Тебе ми годували. З нами, козлику, пограй, І скоріше доганяй. По закінченню слів діти розбігаються врозтіч, а козлик їх ловить. Правила гри: Тікати можна лише після закінчення слів Вказівки до гри: вихователь стежить, щоб діти додержувалися рівного кола. Він регулює біг з відпочинком, щоб не стомити дітей. В кінці гри вихователь визначає найспритнішу дитину, яка ні разу не була зловлена, і козлика, який швидше за інших ловив. На роль козлика зловлених дітей не обирати.

Гра «Рибалки і рибки»

Мета: біг врозтіч з ловінням, виховання витримки, уваги, пам’яті.

Хід гри

Серед дітей обирають 2-3 рибалок, всі інші – рибки. Рибалки стають на одному місці, майданчику, рибки – на іншому. Між ними відбуваються такий діалог. – Рибалки, рибалки, що в’яжете? – Сітку! – Кого будете ловити? – Рибку. – Яку? – Карасів і щуку! – То ловіть! Рибки розбігаються по всьому майданчику, кожний рибалка намагається піймати хоч одну рибку. Правила гри: Риба вважається пійманою, коли рибалка торкнувся її рукою. Коли рибалки спіймали хоч по одній рибці, вибирають інших рибалок. Вказівки до гри: вихователь стежить, щоб діти бігали не наштовхнувшись один на одного, чергує біг з відпочинком.

Гра «Коза і вовк»

Мета: ходьба по колу, біг з ловінням. Виховувати витримку, сміливість, кмітливість, спритність.

Хід гри

Лічилкою діти вибирають вовка і козу, всі інші – пастухи. Взявшись всі за руки, пастухи рухаються по колу, всередині якого пасеться коза, і промовляють такі слова: Вийшла кізонька рогата Попастися на лужок, Вовк її спіймати хоче, Щоб забрати у лісок. Після цих слів коза вибігає через ворота (двоє дітей рухаються по колу з піднятими руками), а вовк її ловить. Коли вовк спіймає козу, гра починається спочатку. Правила гри. Коза може забігати назад в коло. При цьому ворота зачиняються. Вовк має право ловити козу лише поза колом. Вказівки до гри. Вихователь стежить за тим, щоб діти довго не бігали поза колом.

Гра «Діти і півник»

Мета: біг в різних напрямках. Виховання уваги, спритності, вміння діяти за сигналом.

Хід гри

Лічилкою обирають півника. Всі інші діти стоять за лінією. Вихователь каже: – Півник зранку вже не спить Дуже голосно кричить: В цей час півник ходить по майданчику і голосно кукурікає 2 р. Ку-ку-рі-ку! – 2р. Діти йому відповідають: – Півник, півник, Золотий гребінчик. Чому рано так встаєш Дітям спати не даєш Після цих слів півник починає ловити дітей, які бігають по майданчику. Правила гри: коли півник піймав більшість дітей гра припиняється і обирається новий півник. Пійманим вважається той, кого півник торкнувся. Вказівки до гри: вихователь стежить щоб діти не бігли раніше, ніж закінчиться діалог.

Гра «Бджілки»

Мета: біг у розтіч, присідання. Виховування швидкої орієнтації в просторі, уваги, вміти рухами відповідати на слова вихователя.

Хід гри

Діти-бджілки стоять на краю майданчика. На слова вихователя: – Бджілки літають Медок всі збирають діти махають руками ніби крильцями, бігають врозтіч, обминаючи один одного. На слова вихователя: – Зу-зу-зу, зу-зу-зу, Собі квітку я знайду. Діти присідають кожен біля квітки. Кому не вистачило квітки, вибуває з гри. Гра повторюється на слова: – Бджілки літають Медок всі збирають Поки діти-бджілки літають, вихователь приймає одну квітку. Гра закінчується, коли більшість дітей вибудуть з гри. Правила гри: біля квітки присідати лише одній дитині. Вказівки до гри: Як ускладнення в гру вводять підвищення – лаву. Тоді діти зіскакують з лави.

Гра «Дід Мороз»

Мета:спритності, уваги.

Хід гри

Всі діти стають у коло і беруться за руки. З дітей вибирають Діда Мороза. Йому дають чарівну паличку, якою він буде заморожувати дітей. Дід Мороз стає посередині кола. Вихователь разом з дітьми, ходячи по колу, проказує: – Дід Мороз, червоний ніс, Ти іди собі у ліс, Щічки нам ти не морозь, Ми тебе не боїмось. Після цих слів діти розбігаються врозтіч, а Дід Мороз наздоганяє дітей і старається торкнутись їх чарівною паличкою. До кого Дід Мороз торкнувся, той завмирає на місці. Вказівки до гри: вихователь припиняє гру, коли більшість дітей спіймана, або якщо Дід Мороз не надто спритний, а діти втомилися бігати.

Пастух і вовк

Мета: удосконалювати навички бігу. Розвивати спритність і швидкість.

Хід гри:

З дітей обирають “пастуха” і “вовка”. Решта – “вівці”. З одного боку майданчика креслять коло – це “кошара отари”, а на протилежному боці “пасовисько”. З боку майданчика – “лігво вовка”. Пастух жене овець у поле, де вівці розбігаються, стрибають, пасуться. На слова вихователя: “Тікайте од вовка!” вівці біжать у свою кошару. Вовк ловить їх, а пастух захищає. Спійману вівцю вовк відводить у своє лігво. Гра закінчується, коли у вовка певна кількість овечок. (за попередньою домовленістю). Правила гри: овечка вважається пійманою, якщо вовк торкнеться її рукою.

Сірий вовк

Мета: удосконалювати навички бігу, кмітливість. Хід гри За загальною згодою діти вибирають “вовка”. Він, згорбившись, сідає на килимку і мовчить. Діти не чіпають його, а удають, що рвуть біля нього горішки. Промовляють: Рву, рву горішечки, Не боюсь вовка нітрішечки. Після цих слів удають, що кидають у вовка горішками, тоді розбігаються. Вовк їх доганяє. Кого вхопить —той стає вовком. Гра продовжується. Примітка. Не можна вибігати за межі окресленої території.

«Витівники»

Лічилкою обирають «витівника». Решта дітей, узявшись за руки,рухаються по колу й наспівують: Одне за одним Крокумо у такт. Зупинимось на місці І зробимо… ось так! Після слів «Зупинимось на місці» діти припиняють рух, рознімають руки й чекають руху «витівника». «Витівник» демонструє будь-який рух, а учасники повинні наслідувати його. Після декількох повторень «витівник» призначає собі заміну. Кожний наступний «витівник» має вигадувати нові рухи.

«Гуси-лебеді «

Мета: удосконалювати навички бігу на швидкість. Виховувати витримку, кмітливість та орієнтування в просторі. Учасники гри обирають «вовка» й «господаря», решта — «гуси-лебеді». На одному боці майданчика креслять будинок, де мешкають»господар» і «гуси», на протилежному живе «вовк під горою». «Господар» випускає «гусей» у поле погуляти. «Гуси» йдуть від будинку досить далеко. Через деякий час «господар» кличе їх, і між ними відбувається така розмова: Х а з я ї н. Гуси-гуси! Г у с и. Га-га-га! Х а з я ї н. Їсти хочете? Г у с и. Так, так! Х а з я ї н. Так летіть скоріш додому! Г у с и Нам не можна: Сірий вовк під горою! Не пускає нас додому! «Гуси» біжать у будинок, а «вовк» намагається їх піймати. «Гуси» повинні «літати» майданчиком. «Вовк» може ловити їх тільки після слів: «Не пускає нас додому!» Піймані залишають гру. Гра завершується, коли майже всі «гуси» піймані. Останній «гусак», який залишився (найбільш спритний і швидкий), стає «вовком». «раніше, ніж ведучий подасть сигнал. Не можна квацати гравців за межами «міста». Наздоганяти втікачів дозволяється тільки тоді, коли вони пробіжать повз суперника.

«День і ніч «

Посередині майданчика накреслено лінію, по обидва боки на відстані 20–30 кроків від неї відзначають два «міста». Гравці об’єднуються у дві рівні групи, одна з яких має назву «день», друга — «ніч». Гравці шикуються на відстані 1 м від середньої лінії через два кро-ки одне від одного. Ведучий промовляє: «День!», після чого гравці команди «дня» повертаються й, пробігаючи між гравцями «ночі»,швидко біжать до свого «будинку». Ті біжать за ними й намагаються їх заквацати. Заквацані гравці переходять у групу «ночі». Потім ведучий кілька разів повторює назви обох команд. Перемагає команда,яка матиме чисельніший склад. Забороняється бігти у свій «будинок»

This entry was posted in Ремонт. Bookmark the <a href="https://kabel-house.ru/remont/polennitsa-dlya-drov/" title="Permalink to Поленница для дров" rel="bookmark">permalink</a>.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *